«Любов – основа родинного,

подружнього та суспільного життя»

Урок  християнської етики в 10 класі

Тема:      «Любов  - основа родинного, подружнього

         та суспільного життя»

Мета уроку::

навчальна – вчити вас ставити реальні цілі і прагнення досягнути їх вершин;  допомогти  вам  усвідомити  вашу особисту  Божественну природу; з’ясувати,  що таке справжнє кохання, що таке справжнє сімейне щастя; 

розвивальна - розвивати  почуття відповідальності за свої  життєві кроки перед Богом, родиною,  державою; стимулювати ваші прагнення  до пошуку гармонії в собі, гармонії зі світом;

виховна –  переконати  вас, що християнська любов є основою  щасливого родинного, подружнього та суспільного життя; формувати правильне розуміння духовно-моральних цінностей; виховувати бережливе ставлення до сімейних традицій, звичаїв. 

Ключовий вірш

«Бог є любов, і хто пробуває в любові, той в Бозі, і в нім Бог пробуває»

(1 Ів. 4:16)

Біблійна історія

 Весілля в Кані Галілейській.  Ів. 2:1-11 

Напис на дошці:

«Найвища любов та, яка дарує себе безїнадії одержати що-небудь взамін»

Обладнання: Біблія, ілюстрації, плакати з написами:

«Істинна   любов не ставить  ніяких умов, вона самовіддана і незрадлива, тому приносить істинні радість і щастя».

«Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!» 

«Любов – це сила, яка преображає і вдосконалює Душу Світу» (Паоло Коельо)

«Справжня любов не є п’янким запахом, який з часом вивітрюється, вона є незнищенною печаттю, незнищенною навіть через смерть» 

З.Раудіве

Перебіг уроку

І. Організаційно-мотиваційний етап

1. Християнське привітання.

2. Мотивація молитви.

3.Молитва.

ІІ. Актуалізація життєвого, чуттєвого та читацького досвіду

1.     Слово вчителя

Коли Ісус перебував в Єрусалимі, один із законовчителів звернувся до Нього із запитанням: «Учителю, котра найбільша заповідь у законі?» Ісус же сказав до нього: «Люби Господа,  Бога твого , всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю: це найбільша і найперша заповідь. А друга подібна др. Неї: «Люби ближнього твого, як самого себе. На ці дві заповіді увесь закон і пророки спираються» (МТ.22:354 - 40).

2.     Евристична бесіда

Ë   Як ви розумієте саме поняття «любов»?

Ë   Що означає любити?

Ë   Який вияв любові є найвищим?

ІІІ. Повідомлення теми й завдань уроку

IV. Засвоєння нових знань, формування умінь і навичок

1. Дослідження видів любові (робота в групах)

1 група:

Storge – любов дитини до батьків і батьків до дитини. Ця любов є характерною для відносин у родині.

2 група:

Eros – еротична, сексуальна, подружня любов. Вона має в собі чуттєвий і тілесний вияв та є благословенною Богом у подружжі.

3 група:

Philia – любов до друзів, приятелів, що відрізняється щирістю, відданістю, безкорисливістю.

4 група:

Agape – жертвенна любов, яка віддається беззастережно (без ніяких умов) і підкреслює невтомну добру волю. Ознаки такої любові повинні спостерігатись і в інших трьох виявах любові.

3.     Слово вчителя з елементами бесіди

 Повернемось до слів Спасителя і спробуємо глибше зрозуміти, що це за любов, про яку говорять дві заповіді любові.

Любов до себе

Ë   Поняття любові до себе часто сприймається серед християн як щось негативне, як антипод любові до ближнього. Однак Христос наголошує, що любити ближнього належить так, як себе самого. Отже, щоб більше полюбити ближнього, треба якомога більше полюбити себе. Але за що я маю любити себе?

Ë   Яка різниця між любов’ю до себе і самолюбством, егоїзмом?

Ë   Як Святе письмо пояснює любов до себе?

(Людина створена на образ Божий і Божу подобу. Живучи духовним життям, приймаючи Бога у Святих Тайнах, наближаємось до Божої подоби. Любимо не самих себе, а Бога в собі).

Любов до ближніх

Ë   Перш ніж говорити про любов до ближніх, подумаймо, чому Ісус не вимагає любити ближніх більше, ніж себе самого?

Ë   Наведемо приклад: мама полюбила свою дитину більше, ніж саму себе: вона все їй дозволяє, ні в чому не відмовляє, все робить замість неї. Якщо дитина змалку звикне любити тільки себе, чи зможе вона по-справжньому любити інших?

(Ми повинні любити ближніх так, як себе. Любити в них образ Божий, допомагати їм відтворювати в собі подобу Божу).

4. Слово священнослужителю

Отець Богдан розповідає про любов до Бога

Найвищим виявом любові є любов до Бога. Лише така любов може зробити нашу віру справжньою і непохитною; може принести нам справжнє щастя. Але людина в своєму величезному прагненні щастя чомусь дуже часто забуває про Бога. Але ж ми потребуємо Божої любові. Бог більше за батька і матір дбає про нас, опікується нами, дає нам своє Тіло і Кров за їжу і напій.

   Щоб зрозуміти Божу любов, варто згадати притчу про блудного сина. Бог – це люблячий батько, який все прощає. Тому і наша любов не повинна бути пов’язаною з боязню кари або з прагненням отримати нагороду. Наша любов до Бога повинна бути любов’ю люблячої дитини до доброго батька.

5. Слово вчителя: Люблячи себе, ми починаємо розуміти надзвичайну вартість дару життя, знаходимо в собі образ Божий і намагаємося стати Його подобою. Працюючи над нашим вдосконаленням, прагнемо вдосконалити й своїх ближніх.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання учням: прочитати уривки зі Святого письма і довести або спростувати твердження:

  Бог створив людину з любові

  Бог поблагословив людей на сімейне життя

 Читання Святого письма (працюють попередні групи)

І група Буття. 2:7;

ІІ група – Буття. 2:18;

    ІІІ група – Буття. 2: 20-22; 

IV група -Буття. 2:23 – 24 

1 група:  «І створив  Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, - і стала людина живою душею».  

2 група: І сказав Господь Бог: «Не добре, щоб бути чоловіку самотнім.

Створю йому поміч, подібну до нього».

3 група: І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була. І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, - і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.

4 група:  І промовив Адам: «Оце тепер вона  - кість від костей моїх і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, - і стануть вони одним тілом».

Висновок:

Коли Бог створив чоловіка і жінку, то вони, з’єднавшись в одне , виявили таким чином  Божий ідеал довершеності. У цьому  полягає  намір Творця, щоб людина не залишалася сама, а, одружившись, знаходила собі помічника та друга і створювала сім’ю.  Стосунки  між чоловіком і жінкою узаконюються  шлюбом, до якого Господь ставить високі вимоги: 

1.Моральна чистота.

2.Взаємна пошана і підтримка.

3.Довічна вірність.

2. Етичний практикум

Як жертвувати собою заради любові?

Один підліток пише листа до коханої:

«Мій безцінний скарбе! Я так тебе люблю! Задля тебе пройшов би крізь вогонь, задля тебе піднявся б на найвищу гору, переплив би найширшу річку, зайшов би в клітку з тиграми.

   Зустрінемось завтра ввечері, якщо не падатиме дощ».

  Це жарт, але як він влучно говорить про жертвенну любов.

Який висновок можна зробити з цього невеличкого листа?

Читання уривка з книги «Він і вона»: «Хто кохає – готовий до самопожертви. Це найважливіша ознака кохання. Тут найкращим прикладом є материнська любов, повна самопожертви. Жертва – це відсутність егоїзму і прагнення зробити все найкраще для своєї половини, навіть коли це нам принесе багато незручностей і проблем. Пожертва – це покірність. Ми можемо знати все краще, але ми не повинні бути тією людиною, від якої залежить остаточне рішення. Пожертва – це сила волі.»

(Наша любов до Бога повинна виявлятись не тільки в гучних словах!)

3.     Заключне слово вчителя

«Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!» 

Отже, якщо  скаже ваше серце, що ви зустріли  людину, яку по справжньому покохали, якщо вона по-справжньому покохала вас, - значить ви готові до створення  сімейного союзу, у якому «любов ніколи не перестане».

   Я щиро дякую вам за урок, за подаровану мені радість спілкування. Вірю,  що сказане тут, відгукнеться у серці кожного, що  хоч на крихітку  ми станемо кращими, задумаємося над  тим, ЯК ми живемо, подумаємо про те, ЯК треба жити, щоб з честю нести  високе  звання  дітей, батьків в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! 

Спаси вас усіх, Господи! Ангела-охоронця усім вам!

VI. Домашнє завдання:  скласти міні-твір або презентацію на тему: «Любов – найбільша Божа чеснота».

  VIІ.  Підсумок уроку

•    Аргументоване оцінювання
•  Молитва 

Література

1.     Біблія

2.     Християнська етика. Методичні рекомендації для вчителів і учнів 10-х класів української національної школи. – Трускавець, 2001.

3.     Тіло – храм Святого Духа: Програма статевого виховання  (14 – 16 років). Посібник для вчителя. – Львів: Свічадо, 2005.

4.     Бухінгер Рафал, отець. Любов як Бог. – Львів: Свічадо, 2011.

5.     Морозов Костянтин, Ярошенко Світлана. Він і Вона. – Вінниця, 2007.