Тема кохання в
повісті Шолом-Алейхема “Пісня над піснями”. Еволюція героїв (Шимек і Бузя) у
часі. Біблійні мотиви в повісті. Утвердження етичних цінностей
Підготувала
вчитель світової літератури
Росохацької ЗОШ І-ІІІ
ступенів
Гаджала Марія Федосіївна
Тема:
Тема
кохання в повісті Шолом-Алейхема “Пісня над піснями”. Еволюція героїв (Шимек і
Бузя) у часі. Біблійні мотиви в повісті. Утвердження етичних цінностей (2
години)
Мета:
розширити уявлення учнів про світле й прекрасне людське почуття -
кохання, довести, що воно здатне змінюватися та розвиватися в часі, формувати
морально-етичні цінності, шанобливе ставлення до Біблійних істин, потяг до
прекрасного; розвивати навички роботи з текстом, уміння виділяти головне й
суттєве; виховувати почуття ніжності, вірності, чемності, взаєморозуміння.
Обладнання:
Біблія,
портрет Шолом-Алейхема, підручник світової літератури, тексти творів
Шолом-Алейхема, повість “Пісня над піснями», комп’ютер, ілюстрації до твору, аудіозаписи
єврейських пісень.
Тип
уроку:
засвоєння нових знань і вироблення на їхній основі вмінь та
навичок.
Поклади ти мене, як печатку, на серце своє,
як печать на рамено своє,
бо сильне кохання, як
смерть…
його жар – жар вогню,
воно полум’я Господа!
Пісня над піснями, 8 : 6
Хід уроку
І.
Організаційний момент
ІІ.
Перевірка домашнього завдання
Літературний
диктант
Продовжити речення
1.
Справжнє
ім’я письменника – … (Рабинович Шолом Нохумович).
2.
Шолом-Алейхем в перекладі українською мовою – … (Мир вам!)
3.
Народився
Рабинович в місті … (Переяславі).
5.
Після
закінчення навчання Шолом-Алейхем працював … (домашнім вчителем, громадським
рабином).
6.
Українські
міста, де жив і працював письменник: …..
(Лубни, Біла Церква, Київ).
7.
Причиною
переїзду з Києва до Львова стали … (єврейські погроми у жовтні 1905 року).
8.
Перші художні твори — повість … («Два
камені») та оповідання … («Вибори») з’явилися
… року (1883).
10.
Часом він надавав містам і містечкам умовні назви: Київ — Єгупець, Боярка — Бойберик, Одеса — Чорноморськ, а Росія — … (тітка Рейзя).
12.
Помер Шолом-Алейхем
1916 троку в … (Нью-Йорку), куди переїхав … (1915) року.
ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація
навчальної діяльності
1.
Актуалізація опорних знань. Підготовка до сприйняття та засвоєння нового
матеріалу.
Гра «Асоціації»
Які образи виникають у вашій уяві, коли чуєте ці
слова?
Біблія (Книга книг), Соломон (цар, мудрий), пісня (мелодія, спів),
виноградник (достиглі грона, п’янке вино), кохання (щире, взаємне, нерозділене),
Пасха (старозавітне свято, Великдень), зелені свята (все прикрашене зеленню,
«замаєне») , царівна (красуня), пастух
(Ісус, молодий хлопець,), ревнощі (сльози), втрата (біль).
2. Слово
вчителя
Розмірковуючи про свої твори, Шолом-Алейхем
писав, що сприймає слово «роман» і як художній твір, і як історію кохання. У
«Пісні над піснями», як у жодному з інших творів письменника, передане це
розуміння роману, адже це оповідь про чаклунство, таїну зародження кохання і
про його втрату. Роман Шолом-Алейхема нагадує поему про кохання, багату
метафорами і символами. Кожна глава схожа на строфу ліричного вірша. «Юнацький
роман» Шолом-Алейхема ліричний, сповнений світлого суму, посмішки, чарівності.
В 1909-1911р.р. Шолом-Алейхем працював над повістю «Пісня над піснями», публікував її частинами під окремим назвами. Перші дві частини були опубліковані у варшавському журналі «Драл Файнд» (в 1909 році – «Сторінка Пісні Пісень» і «Ще одна сторінка Пісні Пісень». 3-я та 4-та частини - “Ця Пасхальна ніч” і “Субота після П’ятидесятниці з’явилися в 1911р. разом в різних нью-йоркських періодичних виданнях)
В 1909-1911р.р. Шолом-Алейхем працював над повістю «Пісня над піснями», публікував її частинами під окремим назвами. Перші дві частини були опубліковані у варшавському журналі «Драл Файнд» (в 1909 році – «Сторінка Пісні Пісень» і «Ще одна сторінка Пісні Пісень». 3-я та 4-та частини - “Ця Пасхальна ніч” і “Субота після П’ятидесятниці з’явилися в 1911р. разом в різних нью-йоркських періодичних виданнях)
ІV. Сприйняття нового матеріалу
1. Слово вчителя
“Не
примушуйте мене розповідати вам кінець мого роману,- звертається до читачів у
кінці твору герой-оповідач Шимек. - Кінець, хай, навіть і найкращий, - це
сумний акорд. Початок — найгірший початок — краще, ніж найкращий кінець. Тому я
з великим задоволенням розповім все ще раз із самого початку. Початок хай буде
кінцем, епілогом мого невидуманого, а справжнього сумного роману, що дозволив
себе назвати “Піснею над піснями”.
2.
Проблемні запитання:
·
Чому свою повість герой називає сумною?
·
Які
почуття керують Шимеком протягом всього твору?
3. Повідомлення
учня на тему «Біблійна Пісня над піснями»
“Пісня пісень” –видатний ліро-епічний твір Старого Заповіту
“Пісня пісень” – калька з гебрейського словосполучення “найкраща
з пісень”. Авторство цього твору приписують цареві Соломону (970-931 рр. до
Р.Хр.), що доволі сумнівно, адже текст створено десь у середині V ст. до Р.Хр.,
а його остаточна редакція (як свідчить аналіз мови твору) припадає на ІІІ ст.
до Р.Хр. До юдейського канону священних текстів “Пісню Пісень” було введено у ІІ
ст., але й по тому були сумніви, адже поема своїм змістом і художньою формою
дуже відрізняється від інших біблійних книг.
Вона склалася з окремих любовних і весільних пісень давніх юдеїв
(дослідники налічують їх близько 25-28 у більших чи менших фрагментах).
Літературно оброблені та введені до єдиного тексту, вони становлять самобутню
ліро-епічну єдність з драматичними елементами, надзвичайно поетичну за формою
та змістом ліро-драматичну поему, справжній гімн коханню та красі людини. У
поемі 117 віршів, канонічно поділених на 8 розділів, кожен з яких містить
кілька фрагментів.
1. “Туга молодої за своїм молодим”; “Взаємне оспівування краси”;
2. “Глибоке взаємне
кохання”;
3. “Поривання до свого молодого”, “Соломон і його лицарі”;
4. “Краса молодої”, “Взаємне прагнення”;
5. “Молода з томлінням шукає свого молодого”;
6. “Молодий знову оспівує красу своєї молодої”;
7. “Іще про красу молодої”, “Молода кличе молодого”;
8. “Вічна взаємна любов молодого й молодої”.
Сюжету, строго підпорядкованого композиції, у творі немає, та в
сукупності пісень він постає досить виразно. Ліричні герої поеми – Соломон і
юна Суламіф – сповнені пристрасті. Та мати й брати дівчини не дозволяють їй
увести коханого до свого дому, про що вона скаржиться подругам – єрусалимським
дівчатам. Почуття любові бореться в душі юнки зі страхом, образ коханого
повсякчас перед її очима, притягує, тривожить, не дає спокою. Суламіф хворіє,
слабне, їй здається, що коханий стоїть на порозі, і юнка поспішає відчинити
йому: “Мій коханий простяг свою руку крізь отвір, - і нутро моє схвилювалося
від нього!.. Встала я відчинити своєму коханому, - а з рук моїх капала мирра, і
мирра текла на засувки замка з моїх пальців... Відчинила своєму коханому, - а
коханий мій зник, відійшов!..” І тоді Сула міф іде в ніч на пошуки Соломона.
Сторожа міських воріт побила її... Дівчина просить подруг розповісти принагідно
її коханому, що вона знемагає від любові. І на їхнє запитання, чим він кращий
від інших, із захопленням описує красу Соломона: “Коханий мій білий і рум’яний,
визначніший від десяти тисяч інших. Голова його – щиреє золото, його кучері –
пальмове віття, чорні, як ворон... Його очі – немов голубки над джерелами
водними, у молоці повимивано, що над повним струмком посідали! Його личко – як
грядка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи – лілеї, з яких капає мирра
текуча! Його руки – стовпці золоті, повисаджувані хризолітом, а лоно його –
твір мистецький з слонової кості, укритий сапфірами! Його стегна – стовпи
мармурові, поставлені на золотії підстави! Його вигляд – немов той Ливан, він
юнак – як ті кедри! Уста його – солодощі, і він увесь – жадання...”
Опис краси Соломона – типова народна весільна пісня, “величання
женихові”. У “Пісні пісень” Соломона називають (за зразком фольклорного
словослав’я) царем і пастухом, а Суламіф - пастушкою і царицею. Її красу також
змальовано в дусі народнопісенної традиції: “Ти прекрасна, моя ти
подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з
прапорами! Відверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси
– немов стадо кіз, що хвилями сходять з того Гілеаду! Твої зуби – немов та
отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає
неплідної! Мов частина гранатового яблука – скроня твоя за серпанком твоїм! Шістдесят
є цариць, і вісімдесят наложниць, а дівчатам немає числа, - та єдина вона – ця
голубка моя, моя чиста!”
4. Завдання учням:
Створити
гроно “Біблійна “Пісня пісень” —
це...
Вибрати із запропонованого вчителем і вписати в «ягоди винограду»:
Краса, кохання, замилування, ненависть, ревнощі, оспівування
коханого, взаємне кохання, виноградник, Соломон, Суламіф, величання, зневага,
цар і цариця, народнопісенні образи, найкраща пісня про кохання.
|

5.
Вчитель:
А тепер настав час звернутися до змісту «сумного
роману» Шолом-Алейхема.
6. Бесіда за змістом частини 1 «Бузя» і частини
2 «За зеленню»
·
Що вам
відомо про походження імені Бузя?( Бузя — пестливе
ім'я, створене з Естер-Люби: Люба-Любузя-Бузя)
·
Ким Бузя
доводиться Шимеку?( Мій старший брат Беня жив на
селі, орендував млин, умів стріляти з рушниці, їздити верхи на коні і плавати,
як чортяка. Одного разу влітку купався він у річці і потонув. Про нього сказано
у приказці: "Всі гарні плавці потопають". По ньому залишилися млин,
двоє коней, молода вдова з однією дитиною. Млина передали комусь іншому, коней
спродали, молода вдова вийшла заміж і поїхала десь далеко, а дитину привезли до
нас. То була Бузя.)
·
Якого віку
герої розповіді? (Вона старша за мене
на один рік чи, може, на два, а нам обом нема ще й двадцяти років. Тепер
сідайте, будь ласка, і підрахуйте, скільки мені років і скільки їй.)
·
Чому хлопчик
постійно звертається до тексту Біблійної Пісні пісень?(Шимек
навчається в хедері - єврейській початковій релігійній школі, тому знає
напам’ять багато текстів зі Святого Письма. Пісня пісень – його улюблений
твір).
·
Про що мріяв Шимек в юному віці? (Його заповітним бажанням було піднятися з Бузею в
висоту до самих хмар і полетіти за океан в країну карликів, потомків богатирів
царя Давида.)
·
Що викликало найбільшу радість у хлопчика? (Найбільша радість для Шимека — вночі
перед Пасхою йти з батьком у синагогу).
·
Чим
закінчується похід дітей за зеленню? (Зелені не нарвали, але, на радість
батьків, живі та неушкоджені повернулися додому).
7.
Робота з
текстом твору
· Коментоване
читання уривка
“Повернення Шимека додому” (вчителем) від слів: “Шимек прибув додому
напередодні Пасхи...” закінчуючи “... він зрозумів, що любить Бузю тією
священною, пекельною любов'ю, як описано в “Пісні пісень.”
· Вибіркове
читання 4 частини “Субота
після Шавуота” (учнями).
· Складання
плану прочитаного.
8.
Словникова
робота:
- Шавуот (П’ятидесятниця) – день, коли Бог
на горі Синай дав євреям десять заповідей. В цей день євреям не можна їсти нічого
м’ясного.
- Перегляд презентації «Єврейські свята».
·
Запитання
до учнів:
- Що є спільного між нашими і єврейськими
святами?
9. Бесіда за прочитаним
·
З якою думкою прокинувся Шимек в суботу
після П’ятидесятниці? (Це була думка про Бузю).
·
Чи змінилося ставлення Шимека до Бузі? (Ні,
його почуття до дівчини стало ще глибшим. « І буря знялася у моїй душі, і гнів спалахнув у моєму серці.
Гнів — не проти когось, а проти себе самого. Я гнівався на себе і на свої
хлоп'ячі золоті мрії, що задля них я покинув батька й матір, порушив їх завіти
і пустився вчитися, — і отак я втратив, втратив своє щастя, дозволив, щоб Бузя
стала нареченою, чиєюсь, не моєю!..
Бузя була мені змалку люба і дорога — це правда. Але, коли я приїхав додому і побачив Бузю, я переконався, що я кохаю Бузю.
Що я кохаю її тією святою, полум'яною, пекельною любов'ю, яку так гарно оспівано в нашій "Пісні пісень"»).
Бузя була мені змалку люба і дорога — це правда. Але, коли я приїхав додому і побачив Бузю, я переконався, що я кохаю Бузю.
Що я кохаю її тією святою, полум'яною, пекельною любов'ю, яку так гарно оспівано в нашій "Пісні пісень"»).
·
Чим закінчується частина четверта?
V.
Осмислення, систематизація та узагальнення знань
·
Відповісти на проблемні запитання:
o
Чому свою повість герой називає сумною? (Шимек з дитинства кохає Бузю.
Для нього вона – найкраща, найрозумніша, найвродливіша. Його кохання – чисте,
щире. Але не судилося Бузі й Шимеку бути разом. Вона стає дружиною іншого.
Кохання втрачене. Тому повість пронизана сумом.)
o
Які
почуття керують Шимеком протягом всього твору? (Любов, замилування,
захоплення.)
·
Робота з ілюстраціями до Біблійної Пісні
пісень і повісті Шолом-Алейхема «Пісня пісень»
Завдання для учнів:
Підібрати цитати з «Пісні
пісень», які могли б послужити коментарем до ілюстрацій.


Ø
Робота в групах
1 скласти
гроно «Бузя»
2 скласти
гроно «Шимек»
3 скласти
сенкан «Кохання»
4. Рефлексія
Ø Що цінного для себе ви знайшли в повісті
Шолом-Алейхема “Пісня над піснями”?
Ø Як змінювалися характери героїв впродовж
всього твору?
Ø Коли і чому фантастично-казковий світ для
Шимека перетворився на реальне прозаїчне життя?
Ø З якою метою в повість введені описи
природи?
Ø Чому Шимек втратив своє кохання?
VІ. Висновок. Оцінювання
Слово вчителя
Непомітно минув час, і ми прощаємося з юними
Бузею і Шимеком, залишаємо їх в тій далекій весні. Що з ними сталося далі, як
склалося їхнє життя – для нас таємниця. Чи щасливі вони? Письменник нам про це
не розповідає. «А що з Суламіф з мого "пісне-пісенного" романа! Що
з Бузею? Чим кінчилося? Який кінець?
Не примушуйте мене розповідати вам кінець мого романа. Кінець — бодай найкращий — це сумний акорд. Початок — найгірший початок — кращий, ніж найкращий кінець. Тому мені набагато легше і набагато приємніше розповісти все це ще раз спочатку. Ще, і ще раз, і ще сто разів. І тією самою мовою, що й усі рази:
У мене був брат Беня. Він потонув у річці. Залишив сирітку, звали її Бузя. Пестливе ім'я від Естер-Люби: Любузя-Бузя. І гарна була ця Бузя, як Суламіф, що з "Пісні пісень". І ми зростали, я і Бузя, як брат і сестра. І ми любилися, я й Бузя, як брат і сестра...
І так далі.
Початок — найгірший початок — кращий, ніж найкращий кінець.
Початок — нехай буде кінцем, епілогом мого невигаданого, а справжнього, сумного романа, якого я дозволив собі назвати: "Пісня пісень". »
Не примушуйте мене розповідати вам кінець мого романа. Кінець — бодай найкращий — це сумний акорд. Початок — найгірший початок — кращий, ніж найкращий кінець. Тому мені набагато легше і набагато приємніше розповісти все це ще раз спочатку. Ще, і ще раз, і ще сто разів. І тією самою мовою, що й усі рази:
У мене був брат Беня. Він потонув у річці. Залишив сирітку, звали її Бузя. Пестливе ім'я від Естер-Люби: Любузя-Бузя. І гарна була ця Бузя, як Суламіф, що з "Пісні пісень". І ми зростали, я і Бузя, як брат і сестра. І ми любилися, я й Бузя, як брат і сестра...
І так далі.
Початок — найгірший початок — кращий, ніж найкращий кінець.
Початок — нехай буде кінцем, епілогом мого невигаданого, а справжнього, сумного романа, якого я дозволив собі назвати: "Пісня пісень". »
VІІ. Домашнє завдання:
1.
Зробити ілюстрації до повісті “Пісня пісень”;
2.
Написати твір-мініатюру “Чи варто берегти
кохання?”;
3.
Індивідуальні випереджальні завдання:
підготувати розповіді про життєвий шлях К. Симонова, Г. Гейне, Р. Бернса.
VІІІ.
Вправа «Мікрофон»
Закінчіть речення
Ø
У повісті
«Пісня пісень» мене найбільше схвилювало …
Ø
Біблійна
Пісня пісень збагатила твір Шолом-Алейхема …
Ø
Я б порадив
Шимеку …
Ø
Бузя буде
щасливою, тому що …
Ø
Я бажаю всім
вам ...


Немає коментарів:
Дописати коментар